Приємно тішитися від ніжного агу, пускань у відповідь бу­льок зі слинки, імітувань голосу мами чи інтонації тата, й найкраща у світі посмішка немовляти заспокоює вас. Ви розумієте, що, ось, нарешті, – ви батьки! Пізніше малеча починає спілкуватись з вами. Зі спілкування починається повноцінне пізнання навколишнього світу, яке допомагає виховувати малечу… Перші слова, речення, які перетворюються у смішні висловлювання – це тішить вас. Вам здається, що все гаразд і лише з часом ви звертаєте увагу, що немає правильних звуків, незвична вимова – вибалакається! Хтось радить логопеда – нічого, встигну!

А між тим, психофізичне вихован­ня дитини починається і формується у ранньому дитинстві – з народження, в сім’ї, на прикладі мовлення рідних та близьких людей: матері, батька, дідуся, бабусі, старших сестер та братів. Уважні батьки помічають, що дhttp://lvivschool38.ucoz.ua/index/0-2итина ніби копіює дорослого, намагається повторювати певні рухи, в тому числі і язиком, губами, ніби намагається показати, яке чемне і слухня­не ваше творіння!

Існує думка, що мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального втручання та допомоги дорослих. Начебто дитина сама оволодіває правильною ви­мовою. Насправді ж невтручання у процес формування дитячого мовлення майже завжди стає причиною відставання дитини в розвитку. Мовленнєві недоліки оброста­ють різноманітними психологічними вада­ми і з великими труднощами переборю­ються у наступні роки. Саме тому важливо, щоб у родині були створені умови для формування мовлення дитини, починаючи з раннього віку. Дуже важливо, щоб з ран­нього віку немовля чуло правильне, чітке мовлення, на фоні якого буде формувати­ся його особисте.

Коли дитятко підросте, не говоріть до нього його мовою: «пісьлі», замість «пішли», «мольоцько», замість «молоко», – це гальмує розвиток мовлення. Потрібно чітко вимовляти складні слова, деколи ба­гато раз, щоб дитина не тільки відтворила на слух, але і скопіювала ваші рухи, зази­раючи до вашого рота. Звертайтесь безпосередньо до дитини, і вона матиме мо­тив до відповіді. (Потрібно привчати своє чадо дивитися на того, хто говорить. Тільки тоді воно перейматиме      правильну артикуляцію).

Наукові дослідження свідчать: для того, щоб ди­тина успішно оволоділа сло­вом, вона має його почути багато разів, а щоб почала активно його використову­вати у власному мовленні, – ще більше (близько 70 – 90 разів). Тобто нові слова вашим малятам потрібно повторювати частіше. І саме батьки, а не вихователі чи психолог повинні знати свою дитину най­краще, займаючись з нею у вільний час, зрозумівши, що їй під силу, а що ні.

То що під силу вашій дитині і в якому віці?

Малюки починають оволодівати мовою з самого народження. Чуючи ласкавий ма­мин голос, вони вже у:

-  2-3 місяці шукають обличчя того, хто розмовляє;

- З місяці-агукання;

- 5-6 місяців-починають лепетати;

- 8-9 місяців вимовляють перші нескладні слова;

- до кінця першого року життя здорова дитина чітко вимовляє звуки (а), (о),(у), (м),(н),(п),(б),(д),(т),(к), словниковий запас – 5-20 слів;

-1,5-2 роки – дитина починає розмов­ляти фразами з двох слів і має знати 100-300 слів;

-   до 3 років – словниковий запас збільшується в 3-4 рази. Малюк знає назви предметів, охоче розповідає, де він був і що бачив. Вимовляє всі звуки, крім сонорних (л),(р),(р*) і шиплячих

-  на 4 році життя – словниковий запас складає 1500-2000 слів. Дитина може переказувати казку, описувати враження від прогулянки. Не біда, якщо в цьому віці малюк плутає закінчення і ставить неправильний наголос;

- наприкінці 5 року – дитина повинна чітко вимовляти шиплячі і сонорні звуки, підбирати слова на заданий звук, впізнавати на слух звуки у слові.

Отже, активний словник малюка постійно збільшується і становить:

•  до 1 року 6 місяців -10-15 слів;

•  вкінці 2 року – 300 слів;

•  вкінці 3 року-1000 слів;

•  в 4 роки – 2 500 слів;

•  в 5 років – 3 500 слів;

•  в В років – 4 000 слів;

•  в 7 років – 4 500 слів.

Які можна дати поради батькам:

1.  Розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини.

2. Спонукайте його до звуконаслідування, промовляння   перших правильних слів.

3.  Якомога більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, загадки, скоромовки, вірші.

4.  Ні в якому разі не повторюйте непра­вильну вимову дитини! Пам’ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильну мову!

5.  Не позбавляйте дитину спілкування з однолітками та старшими дітьми.

6. Не   закидайте   дитину   великою кількістю іграшок. Привчайте бережливо ставитись до іграшок, книжок, картинок.

7. Заохочуйте словесну творчість дітей! Спонукайте їх до складання лічилок, чи-стомовок, загадок, віршів.

8.  Уважно ставтесь до запитань вашої дитини! Ваша відповідь повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові. Спонукайте дитину до запитань!

9.  Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми!

10. Не забувайте доречно вживати прислів’я, приказки, загадки!

11.Своєчасно виправляйте мову дити­ни! Вчасно звертайтесь до логопеда!

12.Не втручайтесь у дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправте помилку.

Якщо ж вам дійсно потрібно звернутися до логопеда, то ви можете почути такі за­питання: .

1. Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладнення?

2. Як відбувався фізичний розвиток ди­тини у перший рік життя.

3. Як розвивалось мовлення дитини (гуління, лепет, перші слова, фрази).

4.  Чи не перенесла дитина якесь за­хворювання, травму.

5. Якими були умови її виховання, чи не спостерігались порушення мовлення у людей з близького оточення дитини, двомовність у сім’ї.

6. Що турбує батьків відносно мов­лення дитини.

7. Чи усвідомлює дитина свою мовленнєву ваду і як реагує на неї.

8. Чи зверталися раніше батьки до ло­гопеда і, якщо так, то коли, якими були результати?

Шановні! Не соромтеся зверта­тися за допомогою до логопеда. Пам’ятайте, тільки завдяки співпраці логопеда й батьків, використан­ню цікавих і доступних видів робо­ти у дітей нормалізується процес оволодіння мовленням. Мовленнєва гра, за вмілого керівництва з боку дорослих, здатна творити чудеса. Щоденно проводячи ігри зі своєю ди­тиною, ви переконаєтесь, що саме гра для неї – найефективніший засіб навчання та виховання, коригування й розвитку мовлення, особистості в цілому. Процес навчання мовлення дитини не може грунтуватися на про­стих однозначних і готових рецептах. Його кінцевий успіх багато в чому виз­начиться вашим творчим підходом до запропонованого матеріалу.

Не лінуйтесь активно шукати відповіді на проблемні питання, спілкуватися з малюком рідною мовою, розвивати пізнавальний інтерес, допитливість. Не сподівайтесь на швидкий ефект у навчанні. Ви маєте набратися терпіння, зацікавити дитину і, таким чином, включити її у цілеспрямовану роботу. Тільки у співпраці з дитиною ви зможете досягти бажаного і тільки від вас залежить її майбутнє!