Вівторок, 19.03.2024, 14:45Вітаю Вас Гість | RSS
Ліцей №38 Львівської міської ради
Меню сайту
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Форма входу
Друзі сайту
Пошук

Виховна робота Кіноклуб


2018-2019 н.р.

       У четвер 25 жовтня об 14:40 у НВК №38 у рамках XV Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA у Львівській області відбудеться показ фільму “Діти териконів”/Фредерік Брюннкель /Франція/2016/52'.
      
Зворушливий фільм про втрату дитинства й дорослішання в злиденній громаді в Європі. П’ятнадцятирічний Лоік та його десятирічний брат Тео живуть у колишньому шахтарському містечку Ланс у Франції. В умовах бідності й безробіття Лоік покидає школу. У той час, коли вчителі намагаються повернути його інтерес до навчання, матір Лоіка Патрісія докладає всіх зусиль, аби вберегти родину. Ця стрічка показує як руйнівні наслідки бідності, так і надію, що її можна знайти навіть у найбільш неочікуваних місцях.
http://travelling.docudays.ua/
https://www.facebook.com/docudaysinlviv/

2017-2018 н.р.

07.11.2017р. у НВК №38 в рамках Мандрівного кіноклубу міжнародного кінофестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, учасниками якого стали учні 6-го класу, відбувся показ документальної стрічки «Альфредо».

13-річний Альфредо Лоренцо має мрію: він хоче стати найсильнішим чарівником у світі. Це не така собі забаганка, адже уся його родина працює у сфері розваг. Він все життя показує фокуси і належить до давнього артистичного роду. Тому уся родина допомагає йому втілити мрію. Аби досягти мети, він проходить довгий шлях тренувань, виступів та конкурсів фокусників. Саме життя Альфредо схоже на велике шоу, але чого це вартує – визначити своє майбутнє у такому юному віці? Як Альфредо справляється з тиском, напругою тренувань і життям у світлі софітів? Ці, а також багато інших запитань викликали цікаву дискусію.
А ще кожен з учасників перегляду мав змогу:

  • відчути себе в ролі режисера і змінювати сюжет фільму;
  • розповісти про свою мрію і які зусилля вже прикладаються для її втілення;
  • прописати свої емоції англійською;
  • самостійно показати деякі фокуси.

Було пізнавально  та цікаво! Дякую за участь!

2016-2017 н.р.

16.11.2016 р. в НВК «Школа- садок І-ІІІ ступенів №38 м. Львова» у рамках 13-го Міжнародного кінофестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, учасниками якого стали учні 9-х та 10-го класів, відбувся показ документальної стрічки «Остап».  Фільм про двох братів: один із них –  вдома, у Львові, інший – у полоні в Донецьку, лежить у лікарні після останніх боїв за Донецький аеропорт…

Після перегляду діти прониклися проблематикою фільму та активно   обговорили ряд питань:
- Про що розповідається у переглянутій кінострічці?
- Чому у фільмі головним героєм є один брат, а фільм названо іменем іншого?
- Чому одного брата бачимо, а іншого тільки чуємо?
- У яких місцевостях відбуваються події?
- Чому фільм побудований на контрастах? Які контрасти ви помітили? 
А ще дуже вразила фраза мами бійця: «Яка сила волі! Добре, що не падає духом. Бо найгірше, коли людина падає духом, то це вже кінець». Про це, справді, варто замислитись.

Дякуємо всім за участь!!! 

  

  

2015-2016 н.р.

Виїзне засідання кіноклубу DOCUDAYS UA

11.04.2016 учнівський парламент нашої школи долучився до учнів школи №48. Під час зустрічі учні переглянули фільм ’’Абетка’’ (режисер Мадлі Ляене)

Після перегляду фільму  говорили про актуальні проблеми, з якими стикаються однолітки-школярі з країн Африки на прикладі героїні фільму дівчини Веле. Веле 17 років і все, чого вона прагне, – це навчитися читати й писати, щоб не відставати від своєї семирічної доньки. Навіть те, що вона може самостійно написати власне ім’я, після довгих років громадянської війни в Ліберії означає крок до незалежності – подалі від болісного минулого, до кращого майбутнього. Фільм повчальний, несе певну мораль про те, що свобода людини, її право на незалежність, на освіту і право на краще життя – це головна тема, мабуть, усього століття.

Ще хочемо подякувати модератору засідання – п. Наталю Добрянську, за корисно проведений час. До зустрічі!

  

  

СШ №38 + СШ №92 + Docudays UA + Skype = нові можливості

ІКТ відкрили нові можливості для спілкування. Учні нашої школи вирішили скористатись такими можливостями і запропонували провести засідання шкільного кіноклубу  Docudays UA у новому форматі. Нашим дебютом  стала зустріч учнів 8-9 класів СШ №38 з учнями школи №92, яка відбулась 6 квітня і проходила у форматі skype call. Темою обговорення був документальний фільм «Лінар», який школярі переглянули напередодні. Ще однією особливістю зустрічі було те, що вона проходила в англомовному просторі. Старшокласники ставили одне одному запитання щодо фільму, ділились враженнями та обговорювали яскраві на їх погляд моменти.
Результатом зустрічі стали не тільки нові знайомства, а й переживання, новий досвід, позитивні емоції, змога відчути можливості сучасних технологій… . 
І це тільки початок J! Всім дякуємо за співпрацю!

  

 

 

  

  

Форум-театр

17 листопада 2015 р. відбувся дебют учнів СЗШ №38 , які стали акторами сучасного  Форум-театру. Цей захід став можливим завдяки активній участі школи у ХІІ Мандрівному  міжнародному кінофестивалі документального кіно про права людини Docudays.

«Режисером- постановником» міні спектаклю стала Марія Ворончук, волонтерка з Донеччини, представник громадської організації  «Наше майбутнє». Глядачами були учні 9-х, 10-х класі та

учителі історії, правознавства, соціальні педагоги та педагоги-організатори міста Львова. Учні-актори самі запропонували декілька реальних історій, одна з яких лягла в основу сюжету міні-вистави.

За методикою класичного Форум-театру один з акторів є  агресором,  а також є жертва і кілька «нейтральних» учасників; агресора замінювати не можна, хоч це допомогло б  вирішити  ситуацію. Нажаль в реальному житті так не буває.

Вистава зупиняється в кульмінаційний момент: дискримінація, приниження, конфлікт. Після першого перегляду, глядацька аудиторія бере участь в обговоренні побаченого, пропонує варіанти вирішення. Потім відбувається ще кілька переглядів, де глядачі мають можливість в будь-який момент сказати «стоп» і замінити когосьз акторів на сцені. Всі, хто виходить на сцену, замінюючи когось з акторів і своїм прикладом створюють нову модель поведінки.Таким чином, це дає змогу знайти, зіграти, «прожити» складні життєві ситуації, отримуючи безцінний досвід.

Так відбувалося і на нашій сцені. Учні імпровізували і намагалися вийти з конфлікту. Усі присутні, актори і глядачі, могли спостерігати, як під час замін акторів виробляється алгоритм, створюється модель успішної поведінки у складній, на перший погляд, безвихідній ситуації.

Вчителі-глядачі висловлювали свої міркування щодо позиції окремих акторів та пропонували свої шляхи вирішення конфлікту, сцену якого програвали учні.

Під час рефлексії учні –глядачі на питання: «Що ми робили?»,висловили діаметрально протилежні думки. Один із старшокласників відповів: «Гралися», інший сказав: «Ми вчились шукати шляхи вирішення конфлікту».   

Головний меседж міні-спектаклю:  завжди можна знайти вихід з будь-якої конфліктної ситуації, головне щоб цього прагнули і хотіли обидві сторони.

Форум театр – це ще один засіб через «мову тіла», образи та творчість поговорити про проблемні та конфліктні ситуації в громаді та суспільстві, спробувати знайти альтернативні шляхи вирішення,  розвинути критичне мислення  та спробувати себе у акторській грі. 

Щиро дякуємо учасникам-акторам:           
      Бліхар Софії 
      Бліхар Соломії
      Половинко Анні
      Федяю Андрію
      Венглінській Анастасії 
      Назар Софії
      Міодушевській Анні
      Рис Людмилі
      Дідичу Богдану

 

 

Учні СЗШ №38 взяли участь у ХІІ мандрівному міжнародному фестивалі документального кіно про права людини.

10 листопада учні нашої  школи  та учні СЗШ №96 взяли участь у засіданні кіноклубу DocudaysUAна базі Львівського Кіноцентру. Відкрилося наше засідання привітанням учасників, представленням модератора, учителя СЗШ №38 Голосової Наталії Михайлівни.

Перед переглядом ми обговорили те, що таке документальне кіно і чим воно відрізняється від художнього фільму, чим уже викликали цікавість учнів до перегляду.

Дітям пропонувався фільм, режисера АялиШарок «Зламані гілки». Анімаційний документальний фільм розповідає історію МіхальРехтер. Дівчині було 14 років, коли вона залишила свою домівку у Польщі і сама поїхала  до Ізраїлю напередодні Другої світової війни. Родина повинна була приєднатись до неї наступного року, але з початком війни все змінилось… Вона не могла передбачити, що прощаючись з батьками, сестрами і братом, їх більше не побачить. Їх всіх, а також інших євреїв села буде розстріляно в парку Радзівілла.

Тоді дійсно важко було передбачити, що спроба винищення цілого народу набуде не відомого до того сакрального статусу та стане характерним символом короткого і жорстокого ХХ століття. 

На сьогодні Голокост – це уособлення людських страждань і абсолютного зла, універсальний символ травматичної події для всього людства. Зараз чимало сучасників, батьки і діди яких не мали жодного відношення до винищення єврейського населення під час Другої світової війни, мають сильні та емоційні спогади про нього.

Фільм наповнений барвистою анімацією та символізмом. Він був, направду, дуже влучним і вражаючим.

Діти переживали яскраві емоції, незважаючи на те, що у фільмі не було жодної жорстокої сцени.

Фільм зачепив усіх до глибини душі. Це дуже зворушлива історія. У картині дуже добре збережений історичний підтекст, і зроблено це дуже тонко, що не зразу кидається в очі. Зазвичай, такі фільми є досить жорстокі, але це – це абсолютно інший жанр… А. Шарок запропонувала зовсім інший ракурс. Тут катастрофа – лише окремий епізод.

Назва фільму дуже символічна – «Зламані гілки». Зламані гілки символізують перерваний рід. Кожна зламана гілка, це людина, що була вбита режимом.

До речі, у психології зламані гілки символізують пережиту психотравму чи фізичне насильство.

Після перегляду фільму відбулося активне обговорення. Піднімалися питання сили та можливостей такої маніпуляційної техніки, як «пропаганда». До того ж, діти робили порівняння між пропагандою нацистської Німеччини та тією пропагандистською політикою, яка зараз має місце в Україні.

Ніхто не має права принижувати когось за приналежність до тієї чи іншої нації. Це не правильно. Це погано. Це жахливо, аморально, і… ще багато-багато схожих слів. Але тільки розуміння, що ці події мали місце у світовій історії змушує нас задумуватися і аналізувати те, що відбувається у сучасності.

Неможливо залишатися байдужим до цієї історії.

Кіно, яке змінює тебе.

Кіно, яке вчить любити життя.

Кіно, яке обов’язкове до перегляду!

 

 

   

Відкриття Кіноклубу Docudays UA

6 жовтня 2015р.  нашій школі відбулося відкриття Кіноклубу Docudays UA. Були присутніми учні НВК школи-садка № 94 та учні дев’ятих класів нашої школи. 
Відкрилося засідання привітанням учасників, представленням модераторів, презентацією мети і завдань нашого засідання.
Кожен учасник отримав по кольоровому стікеру, де учні мали можливість занотувати свої очікування від засідання та власної участі в ньому.
Серед очікувань дітей було: отримати нові знання, нові враження, дізнатися про китайську школу, як навчаються діти в Китаї, навчитися розрізняти правду і брехню. 
Роботу нашого Кіноклубу ми розпочали з перегляду китайського фільму «Проголосуйте за мене, будь-ласка» про вибори старости класу у китайській школі. 
Перегляд фільму проходив в режимі «стоп-кадр», що дозволило деталізувати події та обговорення етапів фільму. Під час перегляду учні зацікавлено спостерігали за сюжетом фільму, організацією виборів у китайській школі, а потім висловлювали свої власні думки. 
Перед початком роботи кожен учасник отримав картку з ім’ям кандидата, за яким він повинен спостерігати та робити нотатки. Таким чином, після перегляду відбувся ґрунтовний аналіз фільму. 
Діти обговорювали риси характеру кожного кандидата, їх поведінку під час передвиборчої кампанії та дебатів зокрема. Обговорювалися методи, за допомогою яких кандидати намагалися виграти у перегонах, чи можна їх вважати демократичними, який досвід отримали учасники виборів. 
Діти звертали увагу на те, як батьки кандидатів переживали за них і переймалися їх успіхами чи невдачами. Це викликало активне обговорення, так як у нашій школі зараз теж проходять вибори до шкільного парламенту. Учні отримали і «домашнє завдання» - розказати батькам про початок виборчої кампанії у школі і звернути увагу на те, якою буде реакція та дії батьків. 
Тому усім потрібно пам’ятати про те, що робити вибір потрібно усвідомлено та відповідально! 
Не біймося брати на себе відповідальність! 
Сподіваємося, що впродовж навчального року, ми зможемо ще більше навчитися, досягнути і зрозуміти!