Поради для учнів
РЕКОМЕНДАЦІЇ стосовно стабілізації емоційного стану педагогічних працівників та дітей
під час виникнення надзвичайних ситуацій
ЯК ГОТУВАТИСЯ ДО ІСПИТІВ
Іспити, як і більшість явищ життя, - явище перехідне. Коли вони закінчуються, з’являється відчуття свободи, забуваються сльози, нервування, повертається спокійний сон. Але ж можна скласти іспит і з меншими витратами для власного здоров’я, отримати добрі оцінки й чекати наступного іспиту без страху та безсонних ночей.
Найоптимальніший варіант підготовки до складання іспитів.
Розпорядок дня
Харчуватися слід 3-4 рази на день. Мед, горіхи, молочні продукти, риба, м’ясо, овочі та фрукти забезпечать необхідний баланс інгредієнтів їжі в організмі й відновлять енергетичні затрати.
Нормальний здоровий сон і відпочинок зменшать навантаження на нервову систему.
Не варто відмовлятись від звичних занять спортом. Розмов по телефону – це буде своєрідним відпочинком.
Можна вживати тонізуючі препарати, наприклад, із женьшеню чи елеутерококу. Каву краще пити вранці, лише для того щоб прокинутися. Заспокійливі медичні препарати зовсім не потрібні. Їх можна вживати лише за призначенням лікаря.
Правильна організація вивчення навчального матеріалу
Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчити 100 питань за чотири дні, то в перші два вивчається 70% усього обсягу, третього дня – решта, четвертого – повторюють вивчене. При цьому складні теми варто чергувати з простими – не обов’язково вчити всі питання поспіль.
Є й деякі психологічні закономірності, які слід враховувати .
1. „Чинник межі”. Найкраще запам’ятовується інформація. Викладена на початку і наприкінці тексту . середина зазвичай швидко „вилітає” з голови. Тому під час запам’ятовування та повторення слід приділяти увагу середині тексту.
2. Повторювати треба не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Інформація після „завантаження” в мозок, якщо її не повторювати, утрачається на 20-30% упродовж перших 10 год. Щоб цього не сталося, слід прочитати
текст, повторити його вдруге, через 20 хв, -утретє, а через 8-10 год. – учетверте, і ще раз – через добу. Тільки після цього можна бути впевненому у тому, що інформація міцно „оселилася” в голові.
3. Особливість „ упізнавання „. Дивлячись на текст, відчуваєш, що колись все це бачив, читав, отож вирішуєш, що витрачати час на це питання не варто й можна переходити до наступного. Насправді ж це – несвідомий самообман. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, на іспиті можна не відповісти на „знайоме” питання.
4. Запам’ятати можна найкраще , якщо знати, що є „найближчим” : текст, рисунок, логічна схема, мовленнєве відтворення.
5. Слід спробувати знайти щось цікаве у найнуднішому матеріалі, адже цікаве запам’ятовується набагато легше.
Можна готуватися до іспитів удвох, адже одна голова добре, а дві – краще. Підготовка до іспиту має свої переваги, якщо поставитися до цього серйозно і сумлінно. Учити разом не варто, а от повторювати навіть бажано.
Розповідати треба чітко, детально, емоційно. Можна проводити „репетиції” перед іспитом і наодинці: ставити собі запитання, уголос відповідати, привчатися слухати своє мовлення.
Шпаргалка річ потрібна.
Використання шпаргалок на іспиті найчастіше закінчується сумно. Вони потрібні лише тим, хто краще запам’ятовує матеріал при конспектуванні, - викладений коротко (у вигляді тез), він краще тримається у пам’яті. Шпаргалки зручно перечитувати перед самим іспитом, а от брати їх на іспит не варто.
„Спокійно, тільки спокійно”
Так завжди в екстремальних ситуаціях казав Карлсон. Слід скористатися його порадою. Адже нервують завжди ті, хто погано знає матеріал. Ті, хто зовсім нічого не знає, зазвичай спокійні. Ті, хто знає матеріал добре чи на середньому рівні нажахані до останньої хвилини, поки не отримають оцінку.
Щоб подолати свій страх, можна розповідати самому собі вивчений матеріал, начебто на іспиті. Уявіть складну ситуацію на іспиті й знайдіть з неї вихід. Поставте собі підступні запитання й дайте на них відповідь – переборіть страх ще до іспиту. Згадайте випадки свого успіху, подумки відчуйте їх ще раз. На іспиті не втрачайте самовладання, хоч це і нелегко. Згадайте про почуття гумору – іноді воно виявляється і в екзаменаторів.
Підтримка батьків – один з чинників успіху!
Мета кожного учня – скласти іспит якнайкраще, а оцінка залежить від двох різних чинників 6 знань і вміння поводитися на іспиті.
1. Майте вигляд впевненої у собі людини.
2. Спрямовуйте розмову в потрібне русло.
3. Не втрачайте самовладання , якщо не знаєте питання.
4. Ведіть з викладачем діалог.
5. Змінюйте перебіг думок, перебудовуйте розмову у сприятливому напрямі.
6. Вдягніться на іспит охайно.
7. Говоріть не голосно, але чітко і впевнено, усміхайтеся.
8. Налаштовуйтеся на неодмінний успіх, особливо на першому іспиті.
9. Продумайте поведінку і стиль розмови з викладачем.
10. Будьте спокійні і зосереджені на змісті відповіді.
11. Забудьте про образи на вчителя, батьків, узагалі відсторонитеся від усього непотрібного.
12. Заспокойте себе тим, що завтра буде день без іспиту, тому сьогодні слід себе показати якнайкраще.
Поради щодо спілкування:
- Ставлення людей до вас ніби віддзеркалює ваше ставлення до них;
- Хто любить людей, того й люди люблять;
- Виявляйте ініціативу в приязному ставленні до інших;
- Цікавтеся людьми, що оточують вас, їхніми турботами і радощами;
- Ніколи не користуватиметься популярністю той, хто не цікавиться справами інших людей;
- Учіться ставити себе на місце іншої людини;
- Вживайте якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей: "даруйте", "перепрошую", "дякую", "будь ласка" та інші. Ввічливість обеззброює;
- Використовуйте кожну нагоду для спілкування.
Для успішного встановлення контактів із людьми треба:
- Якомога швидше знайти спільні інтереси;
- По-дружньому ставитися до співрозмовника (усміхатися, уважно слухати);
- Не виявляти до співрозмовника зверхності;
- Щиро цікавитися співрозмовником, тим, що він говорить;
- Враховувати поведінку та термінологію людини, з якою говорите;
- Нападами та лайкою людей не переконаєте;
- Для того, щоб переконати когось, треба"знайти необхідні аргументи, правильно їх упорядкувати і сформулювати;
- Намагайтеся діяти незалежно від свого настрою.
Пам’ятка «Як займатися особистісним саморозвитком»
1. Проявляй у всьому неухильну наполегливість
2. Спробуй уявити які особистісні якості тобі будуть потрібні у самостійному житті. Подумай які якості ти можеш сформувати зараз, під час навчання.
3. Проаналізуй індивідуальні особливості виконання навчальних завдань. Дай собі відповідь на такі запитання:
- для чого ти навчаєшся, які мотиви навчання?
- чи вмієш ти ставити навчальні завдання і самостійно їх вирішувати?
- як ти звично контролюєш себе?
- чи довго можеш лишатися працездатним?
- коли протягом дня працюєш продуктивніше?
- чи вмієш ти зосереджуватися на навчальних завданнях?
- яким чином ти запам’ятовуєш матеріал?
- які недоліки твоєї навчальної діяльності тобі можуть заважати?
4. Формуй і тренуй в собі якості культури розумової праці.
5. Коли берешся за будь-яку справу подумай який результат повинен отримати.
6. Старайся наперед оцінювати свої можливості.
7. Навчися своїм примхам відповідати чітко і коротко «ні».
8. Вчися не тільки виробляти свою думку, а й виказувати її.
9. Старайся самостійно виконувати завдання, що стосуються твого власного життя.
10. Не бійся помилок, просто їх треба своєчасно виправляти.
11. Чесно визнавай неправоту, пам’ятай що впертість – самозахист слабкої людини.
Як розвинути пам’ять?
Невпинно стікає час, немов у піщаному годиннику. Шаленим галопом мчить технічна революція. Сучасна людина працює набагато менше, аніж у минулому столітті, тому що левову частку її роботи виконують машини… Інколи складається враження, що й думаємо набагато менше, особливо підростаюче покоління. Дедалі частіше можна стати свідком чи співучасником таких подій, що цілковито переконують: а деградація все-таки опановує наші душі. Зрозуміло, що насамперед говоритимемо про дітей шкільного віку, адже найбільшою проблемою для батьків є неуспішність їхньої дитини. А чи знаєте ви, що найпершою причиною неуспішності є неуважність. Дитині складно запам’ятовувати сказане вчителем на уроці, вона забуває записати домашнє завдання, не пам’ятає прочитаний твір, не може його переказати… Ці нюанси можна перераховувати і далі, але потрібно задуматися над тим, чи ми приділяємо належну увагу дітям, чи вчимо вчитися, чи допомагаємо розвивати їхні навички і здібності, увагу і пам'ять, мислення. Тож пропонуємо поради, які допоможуть не лише дітям, але й дорослим покращити свою пам'ять і розвинути здібності, що сприятимуть вам на шляху до успіху.
Думайте
За словами німецького письменника Г.Ліхтенберга, люди мало запам'ятовують з прочитаного тому, що надто мало думають самі. Тому неодмінно потрібно прагнути в усьому знайти смисл. Вчіться не тільки відповідати на запитання, а й ставити їх Спробуйте посперечатися з автором, висуваючи при цьому свої аргументи. Якщо відповіді на ваші запитання є в книзі, — ви проконтролюєте себе, якщо ні, — спробуйте відповісти самі, перевіривши одночасно переконливість авторської позиції.
Цікавтесь
Англійський філософ Б.Стюард повчав: «Не читай нічого, що не бажаєш запам'ятати, і не запам'ятовуй нічого, що не збираєшся застосовувати». Тому, щоб добре запам'ятати, потрібно мати зацікавленість. Потрібна установка на запам'ятовування, інтерес, які поліпшать роботу довгострокової пам'яті та загальну працездатність.
Будьте готові
Усім відомо, що не хочеться змінювати плани, коли ви вже на щось налаштувалися. Певного настрою на роботу потребує і книга. Навіть не тільки настрою, а й готовності до справи, яка багато в чому залежить від вашої ерудиції. Бо нове краще допомагають запам’ятати певні асоціативні враження, пов’язані з набутою інформацією. Поміркуйте над тим, що ви знаєте про запропоновану тему, оцініть, наскільки нові дані поповнять ваші знання.
До роботи зі складним матеріалом корисно спеціально підготуватися: почитати на цю тему ще щось, може, більш популярне.
Не топчіть сліди
Давно встановлено, що найкращий спосіб забути щойно вивчене — спробувати зразу запам'ятати щось потрібне. Знаючи це, не вчіть фізику після математики, а історію після літератури.
Озирніться довкола
Це ефективний спосіб боротьби із забуванням. Уявіть обставини, за яких відбувалося явище, і ви зможете все згадати, тому що одночасні враження мають властивість викликати одне одного. Наприклад, вузлик на пам'ять, пов'язаний із певною ситуацією, згодом допомагає пригадати і той момент, що спричинив його появу.
Учіть від А до Я
Смисл цієї закономірності в тому, що вся інформація має сприйматися як щось ціле, а не як окремі уламки чогось невідомого. Звісно, це не означає, що ви маєте терміново оволодіти відразу всім матеріалом. Цього зробити просто не вдасться. Краще над ним попрацювати упродовж кількох днів, ніж у гонитві за швидким результатом забути вже до наступного ранку.
Дійдіть до суті
Перш ніж запам'ятати основні думки, відомості, потрібно зрозуміти їхню суть, пов'язати головні думки із засвоєним раніше матеріалом. Міцно запам'ятовується те, що зрозуміле і поєднане з теперішніми знаннями. Пам'ять міцна, якщо вона ґрунтується на зв'язках, асоціаціях, розумінні, а не на механічному заучуванні. За останніми показниками досліджень, осмислене запам’ятовування у 28 разів ефективніше, аніж механічне.
Виберіть головне
Запам'ятати абсолютно все — неможливо. Наша пам'ять довго зберігає лише невелику частину (14—15%) отриманої інформації. Тому необхідно відібрати для запам'ятовування найголовніше, найпотрібніше. Хто прагне запам'ятати все, той не пам'ятає майже нічого.
Нічого не запам'ятовуйте «в лоб»
Чому? А тому, що єдине, що ми знаємо про пам'ять як процес (як стверджує Франц Лезер у своїй книжці «Тренування пам'яті»), — це те, що нічого не можна запам'ятати «в лоб». Пам'ять відмовляється працювати, коли над нею чинять насильство. Не запам'ятовуйте навмисне. Запам'ятовувати навмисне не годиться, але кожне сприйняття має бути якомога повнішим.
Не все одразу
Не робіть спроб негайно досягти повного засвоєння й удосконалення знань. Ми найчастіше намагаємося засвоїти все сповна, та, на жаль, це вдається зрідка. Щоб оволодіти знаннями, ми йдемо по спіралі. І за такого руху кількість перетворюється на нову якість. Краще, коли, ознайомившись цілком з усім матеріалом, ми повертаємося до нього втретє чи вдесяте, постійно наближаючись до розуміння істини.
Засвоєння попереднього не є умовою для переходу до наступного
Кожен із нас погодиться з думкою: «Я краще зрозумів пройдений матеріал тільки тоді, коли дізнався про наступне...» Це означає, що треба мати на увазі загальний зміст матеріалу, що вивчається. Особливо, коли ми самі собі педагоги.
ЯК ГОТУВАТИ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ
Рекомендації психолога учням
1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.
2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.
3. Точно й детально записуй, що задано з кожного предмета.
4. Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясовуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.
5. Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.
6. Якщо матеріал, який подавали на уроці, є для тебе складним, повтори матеріал цього ж дня, навіть якщо наступний урок буде лише через кілька днів.
7. Починаючи виконувати завдання, думай не тільки про те, що треба зробити (тобто про зміст завдання), а й про те, як (за допомогою яких прийомів, засобів) це можна зробити.
8. У разі потреби звертайся по допомогу до дорослого або до однокласників.
9. Починаючи виконувати уроки, відкрий щоденник, подивися, чи всі завдання ти записав.
10. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.
11. Прибери зі столу все зайве - те, що може відвертати твою увагу. Приготуй те, що потрібно для виконання першого завдання (підручник, зошити, карти, олівці, словники, довідники тощо). Після того як підготуєшся до першого уроку, прибери все й приготуй те, що потрібно для виконання наступного.
12. Між уроками роби перерви.
13. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам'ятати.
14. Перш ніж виконувати письмові завдання, зрозумій і вивчи правила до них.
15. Читаючи параграф підручника, став собі запитання: про що (або про кого) йдеться в цьому тексті тощо.
16. Шукай зв'язок кожного нового поняття, явища, про яке ти дізнаєшся, з тим, що ти вже знаєш. Співвіднось нове з уже відомим. Стеж за тим, щоб це були не випадкові, зовнішні зв'язки, а головні зв'язки за змістом.
17. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацьовуй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів.
18. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, упродовж кількох днів, рівномірно розподіляючи навантаження.
19. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам'ятати матеріал. До них необхідно звертатися, відповідаючи на уроці. Чим краще ти вмієш користуватися картами, схемами, таблицями, тим вищою буде оцінка.
20. Спробуй у підготовці усних завдань використовувати метод «5 П», розроблений американськими психологами1. За даними психологів США, такий метод дає змогу зосередити увагу на найважливішому в тексті й сприяє кращому його запам'ятовуванню.
21. Складай план усної відповіді.
22. Перевіряй себе.
Пам'ятай
Ми найкраще запам'ятовуємо:
• те, чим постійно користуємося;
• те, до чого нам треба буде повернутися (перервані дії);
• те, що нам потрібно;
• те, що ми можемо пов'язати з іншими нашими знаннями й уміннями;
• те, що пов'язано з нашими переживаннями (і приємними, і неприємними).
Метод ключових слів
Ключові слова - найважливіші в кожному абзаці.
Ключове слово має сприяти відтворенню відповідного абзацу. Згадуючи ключові слова, ми одразу згадуємо весь абзац.
- Читаючи абзац, вибери для нього одне-два ключових слова. Після вибору ключових слів запиши їх у тій послідовності, яка потрібна для виконання завдання.
До кожного ключового слова постав запитання, що дасть змогу зрозуміти, як воно пов'язане з відповідним розділом тексту. Обміркуй і спробуй зрозуміти цей взаємозв'язок.
- З'єднай два сусідніх ключових слова за допомогою запитань.
Після поєднання кожного ключового слова зі своїм розділом тексту і з наступним ключовим словом утвориться ланцюжок. Запиши цей ланцюжок і спробуй його вивчити . Перекажи текст спираючись на цей ланцюжок.
Метод 5-П
1-П - Переглянь текст швидко.
2-П - Придумай до нього запитання.
3-П - Познач олівцем найважливіші місця.
4- П - Перекажи текст.
5- П - Переглянь текст повторно.
ПАМ’ЯТКА
ЯК ПОКРАЩИТИ СВОЮ КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ
- Серйозно шукайте собі друзів.
- Відкрито виявляйте цікавість до іншої людини.
- Ідіть назустріч людям із відкритим серцем.
- Усміхайтеся до того, як почнете розмовляти.
- Питайте інших про їхні інтереси.
- Спочатку відрекомендуйтесь самі, називаючи своє ім’я.
- Ставте людині запитання.
- Самі говоріть менше.
- Відповідайте на кожне поставлене до вас запитання.
- Допомагайте іншим перебороти труднощі.
- Виявляйте сердечність.
- Будьте спокійними й незворушними.
- Будьте терплячими й оптимістичними.
- Говоріть чітко й мелодійним голосом.
- Дивіться на людину зацікавлено.
- Виявляйте розуміння.
- Уважно слухайте співрозмовника.
- Тримайте себе спокійно і впевнено.
- Обережно висловлюйте свою точку зору
|