Неділя, 19.11.2017, 02:13Вітаю Вас Гість | RSS
Навчально-виховний комплекс "Школа-садок І-ІІІ ступенів №38 м.Львова"
Меню сайту
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Форма входу
Друзі сайту
Пошук

Адаптація першокласників до школи


ПЕРЕДУМОВИ УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ

Якщо навколишнє середовище виявляє до людини вимоги, а деякі з них важко адаптуються в силу їх особистісних чи вікових особливостей, то в них може розвинутись відчуття соціальної, психічної і соматичної напруги, а це загроза дезадаптації.

Дезадаптація – це формування неадекватних механізмів пристосування людини до умов навколишнього середовища, порушень в поведінці, конфліктних відносин, психогенних захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності, негармонійний розвиток особистості.

Шкільна дезадаптація – втрата дитиною навчальної мотивації, низька успішність, конфліктність у спілкуванні з учителями й однолітками; схильність до асоціальної поведінки, низька самооцінка, домінування негативного емоційного напруження.

"РОКИ ЧУДЕС" — так називають дослідники перші п'ять років життя дитини. Закладеш в цей час емоційне ставлення до життя, до людей, наявність або відсутність стимулів до інтелектуального

розвитку справляють вагомий вплив на всю подальшу поведінку і спосіб мислення людини.

Результати показали, що шестирічні діти мають більші фізичні та пізнавальні можливості, відносно вищу чутливість до навчання. В той же час доводиться враховувати, що вони вирізняються підвищеною збудливістю, емоційністю, досить швидкою втомлюваністю, нестійкістю уваги, ситуативністю поведінки.

Фактично “неготові” діти – це контингент ризику мати найбільші труднощі, ризику невстигання, ризику поглиблення вже наявних відхилень в стані здоров’я або захворіти від надмірних навантажень і перевтомлення.

Фізична готовність до навчання характеризує функціональні можливості і стан здоров’я.

Спеціальна готовність до навчання - рівень здібностей дитини щодо читання, письма й лічби.

Психологічна готовність до навчання. Вона передбачає готовність розумову, мотиваційну, емоційно-вольову й соціальну.

До проблеми адаптації переважно відносять:

труднощі, пов’язані з новим режимом дня;

труднощі адаптації дитини до класного колективу;

труднощі, що локалізуються в сфері взаємовідносин з вчителями;

труднощі, обумовлені зміною домашньої ситуації при вступі дитини до школи.

 

Індикатор складності адаптації

Збудження    Агресія    Заторможеність       Депресія      Страх      Погана поведінка

Прояви шкільної дезадаптації в молодших школярів

Форми дезадаптації

Причини

Корекційні заходи

Непристосованість до предметної сторони навчальної діяльності

Недостатній інтелектуальний та психомоторний розвиток дитини, відсутність допомоги та уваги з боку батьків та вчителів

Спеціальні бесіди з дитиною, які дають можливість встановити причини порушень навчальних навичок і надати рекомендації батькам

Невміння довільно керувати своєю поведінкою

Неправильне виховання в сім’ї (відсутність зовнішніх норм, обмежень)

Робота із сім’ю, аналіз власної поведінки вчителем із метою запобігти можливій неправильній поведінці

Невміння увійти в темп шкільного життя (чистіше зустрічається в соматично ослаблених дітей, дітей із затримкою розвитку, слабким типом нервової системи

Неправильне виховання в сім’ї або ігнорування дорослими індивідуальних особливостей дітей

Робота із сім’єю, визначення оптимального режиму навантаження учня

Шкільний невроз або фобія школи” – невміння розв’язати протиріччі між сімейними і шкільними “ми”

Дитина не може вийти за межі сім’ї

Необхідно залучати шкільного психолога – сімейна терапія або групові заняття для дітей у співвідношенні з груповими заняттями для їхніх батьків

ЩО РОБИТИ:

  • Влаштуйте прогулянки до школи
  • Збирайте портфель та одягайте форму граючись, щоб малюк робив це сам, а ви допомагали
  • Грайте в школу
  • Вставайте раніше за 2-3 тижні до початку навчання – забирайте від сну дитини кожного
  • дня по 10-15 хвилин
  • Дружимо з годинником
  • Вчимося порядку – складаємо речі
  • «Доросла» кімната – добре мати дитині власний стіл або хоча б дошку
  • Більше зеленого кольору – він стимулює увагу і розслабляє
  • Не залякуйте оцінками і власним сподіваннями
  • Рольові ігри
  • Тренування уваги, пам’яті тощо
  • Розвивайте мову

Для успішного входження першокласника в навчальну діяльність необхідне цілеспрямоване формування трьох її компонентів – інтелектуального, емоційного і вольового.

Для розвитку інтелектуального компоненту необхідно:

формувати певний рівень понять, правил, розширювати словниковий запас і запас знань, які дозволяють побачити спільне в предметах, явищах, діях.

Для розвитку емоційного компоненту необхідно:

підтримувати позитивний емоційний досвід учнів, створювати для цього умови навчальної діяльності (цікаві завдання, загадки, ребуси тощо).

Для розвитку вольового компоненту необхідно:

вчити дітей свідомо приймати запропоновану мету завдання, або самому її ставити, домагатися її виконання;

варіювати об’єм завдань, ступінь її складності, час виконання, ступінь і форму сторонньої допомоги.